Анонс виставки творів Миколи Максименка

З 6 грудня 2019 по 9 січня 2020 у Краєзнавчому експонуватиметься виставка творів Народного художника України Миколи Максименка з приватної колекції Валентини Забродської, присвячена 95–річчю з його дня народження.

 

Максименко Микола Антонович

31.12.1924, с. Яроповичі, Житомирська обл. – 10. 09. 2016, м. Житомир

Лауреат  Державної премії ім. Т.Г. Шевченка (1992)

Народний художник України (1994)

 

1924       Народився 31 грудня у с. Яроповичі  Андрушівського району  Житомирської області в  селянській сім’ї.

1931-1938   Навчається в Яроповицькій середній школі. Уроки малювання з натури олійними фарбами сільський обдарований хлопчина бере уроки у заїжджого  київського художника А. Т. Осадчого.

1935        Малює олівцями свій перший дитячий портрет Т.Г. Шевченка, і сповнений почуттям гордості вивішує його для огляду односельчанам під стріхою власної хати.

1938         Переживши важкі часи голодомору, сім’я Максименків (батьки і троє синів) переїздить до Магнітогорська.

1938-1942   Роки навчання в Магнітогорській СШ № ЗО, в художній студії заслуженого діяча мистецтв РРФСР народного художника РРФСР, Б.Д. Дегтярьова.

1942-1943   Курсант Таллінського військово-піхотного училища.

1943          Важке фронтове поранення на підступах до Дніпра.

1943          Лікування в госпіталі і повернення на фронт.

1945          Втративши наполовину зір і маючи важке поранення у голову, демобілізований з лав армії.

1945-1946   Навчання в образотворчій студії під керівництвом Г. Петкова при Магнітогорському палаці металургів.

1946-1948   Праця художником у художній майстерні «Всекохудожник» м. Магнітогорська і навчання в студії, якою керує заслужений діяч мистецтв РРСФР Г.Я. Соловйов.

1948           Повернення з Уралу в Україну у м. Рівне. Керівник образотворчої студії Палацу піонерів.

1949-1965    Переїзд на батьківщину до м. Житомира. Консультант з образотворчого мистецтва Будинку народної творчості.

1960           Прийнятий до Спілки художників України. Нагороджений медаллю „За трудовое отличие».

1965-1975    Головний художник Житомирських художніх майстерень.

1966           Керівник творчої групи художників України в Седнівському будинку творчості.

1970-1980    Творчі подорожі до Білорусі і Кавказу.

1971           Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.

1974           Заслужений художник України.

1985           Нагороджений орденом Великої  Вітчизняної війни І ступеня.

1992       За серію пейзажів «Україно моя» присвоєно Національну премію України імені Т.Г. Шевченка.

1994      За значний особистий внесок у розвиток українського образотворчого мистецтва присвоєно почесне звання «Народний художник України».

1994-2001    Поїздки за кордон. Вадвідав Італію, Іспанію, Францію і Єгипет.

2004           Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.

2013           Нагороджений відзнакою «Честь і слава Житомирщини»

2014     Став лауреатом Всеукраїнської  премії Тетяни Яблонської Нагороджений відзнакою Президента України «70 років визволення України  від фашистських загарбників»

2015          Нагороджений Золотою медаллю Національної академії  мистецтв України за значні творчі досягнення.

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

div#stuning-header .dfd-stuning-header-bg-container {background-color: #384d77;background-size: initial;background-position: center bottom;background-attachment: initial;background-repeat: no-repeat;}#stuning-header div.page-title-inner {min-height: 180px;}