Дослідження в історичній частині Житомира

У травні 2019 р. фахівцями Інституту археології НАН України проведені дослідження на земельній ділянці в районі вул. Басейної (Рис. 1 – 4). До робіт археологічної експедиції долучилися й науковець відділу досліджень обласного краєзнавчого музею Олександр Тарабукін та житомирянин, учасник багатьох археологічних експедицій, волонтер О. Мінаєв.  

На жаль, культурні нашарування у цій історичній частині міста збереглися не досить задовільно, переважно змішані, порушені попередньою забудовою (рештки кам’яних фундаментів будівель орієнтовно XVIII – ХІХ ст.), численними перекопами, мережами різноманітних комунікацій, господарськими та сміттєвими ямами. Лише на окремих, невеличких за розмірами ділянках вдалося зафіксувати рештки культурного шару потужністю близько 2-х метрів, в якому місцями спостерігається прошарок темно-сірого горілого ґрунту із включенням вугликів та різночасових артефактів (Рис. 5 – 6).

Під час обстеження території, на поверхні відвалів, у зрізах стінок будівельного котловану та зачистці оголень культурного шару вдалося зібрати доволі багатий і різноманітний в хронологічному плані матеріал (Рис. 7). Зокрема, фрагменти глиняного посуду ХІІ – середини ХІІІ ст., 2 пол. ХІІІ – XV ст., XVI – XІХ ст., в числі яких за функціональним призначенням можна виділити горщики, макітри, миски, тарілки та покришки (Рис. 7, 1-27). Окремі з них покриті поливою темно-зеленого кольору. Знайдені також уламки пічних кахлів (Рис. 7, 28-29), фрагмент кам’яного точила (Рис. 7, 31), залізні предмети, у тому числі ніж (Рис. 7, 30).

 

Серед знахідок виділяються вінця і денця скляного посуду (Рис. 7, 32-33). Особливу увагу серед них привертає доволі рідкісний артефакт – фрагмент тонкої віконниці округлої форми, з реконструйованим діаметром близько 12 – 14 см (Рис. 7, 32).

У зрізі південно-східної стінки котловану, в культурному шарі, вдалося відшукати фрагменти невеличкого горщика XVII-XVIII ст., який частково вдалося реконструювати. Посудина висотою – 9,5 – 9,7 см, діаметр вінчика – 10 см, діаметр дна 5,4 – 5,6 см. Край вінчика декорований виступом у вигляді валика (Рис. 7, 15).

У цьому ж шарі було знайдено тонку срібну монету із просвердленим наскрізним отвором, польського карбування – трояк Сигізмунда ІІІ, датований 60-ми роками XVII ст. (Рис. 7, 34).      

Таким чином, проведені роботи на вище згаданій ділянці дозволили не лише ліквідувати одну із багатьох білих плям на археологічній карті міста, але й розширити межі Житомира доби розвинутого (ХІІ – середина ХІІІ ст.) та пізнього середньовічного (XІV – XVII ст.) у північно-східному напрямку до початку вул. Басейної, забудова на якій з північної сторони примикає до крутих схилів струмка Рудавка. Цілком можливо, що глибокий яр, на дні якої протікає струмок був у згадані періоди історичного розвитку природною межею середньовічного міста.

 

19.06.2019 р.

 

Старший науковий співробітник

відділу досліджень музею

О.О. Тарабукін

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

div#stuning-header .dfd-stuning-header-bg-container {background-color: #384d77;background-size: initial;background-position: center bottom;background-attachment: initial;background-repeat: no-repeat;}#stuning-header div.page-title-inner {min-height: 180px;}