Експедиція у стародавньому Звягелі

На початку вересня 2019 р. до м. Новограда-Волинського завітали археологи із Києва і Житомира.

Головна мета здійснити розвідувальні роботи в історичній частині міста, провести збори археологічних матеріалів, з’ясувати стан і потужність культурних нашарувань, а також визначити ділянки для подальших стаціонарних досліджень.

Увага науковців передусім була прикута до східної частини площі Лесі Українки, на території якої збереглися рештки середньовічного замку. Вважають, що саме з цього місця місто розпочало своє друге життя. Коли воно тут з’явилося точно не відомо. Припускаємо, що це могло статися у проміжок часу з 1257 по 1432 рр. Wzwaholl або Zwiahell згадується в переліку земель та населених пунктів, які перебували у власності великого князя литовського Свидригайла у 1432 р. Отже, відшукавши об’єкти кінця ХІІІ – 1 третини XV ст. зможемо точно визначити місцевість де постало і почало свої перші кроки на тернистому шляху історичного розвитку місто.

Огляд історичної частини міста з одного боку приємно вразив, а з іншого дещо спантеличив. Замчище – родзинка і туристична перлина Новограда-Волинського – компактна, яскрава, завжди чисто прибрана, з густою мережею пішохідних доріжок і зон відпочинку. Рештки старовинного замку з реконструйованими його частинами, прямовисні скелі, які звисають на річкою Случ,  великий дзвін, пам’ятник знак і чудернацька скульптура в центрі, приваблюють, як мешканців, так і гостей міста (Рис. 3).

 

Тут завжди багато відвідувачів. А який краєвид відкривається на долину р. Случ. Все просто чудово, але, але… Варто відійти лише декілька кроків на зовні по під стіни замку і всі приємні враження вмить розчиняються в купах побутового та будівельного сміття і специфічного смороду. Чого – чого, але такого науковці не очікували. І все це в центрі міста. Навіть місцевий журналіст, який відвідав розкопки, не зміг деякий час оговтатися і зрозуміти куди він потрапив. І це не все. Не зважаючи на те, що місто занесене до переліку історичних населених пунктів і будь які земляні роботи зобов’язані узгоджуватися з органами охорони культурної спадщини, як вищого так і місцевого рівнів та здійснюватися під наглядом археологів, його історична частина нині порита траншеями, в стінках яких спостерігаються культурні нашарування потужністю понад 2-х метрів, рештки  кам’яних фундаментів і цегляних кладок, а також напівзруйнованої споруди з напівсферичним склепінням, що нагадує підземний хід (Рис. 1). У стінках та викидах траншей під час візуального огляду було зібрано чимало цікавих артефактів XVII – ХІХ ст., у тому числі фрагменти глиняного і порцелянового посуду, уламок тютюнової люльки, фрагмент підсвічника, половину цеглини з рельєфно-випуклим клеймом у вигляді літери “К” та інше (Рис. 1, 8, Рис. 2).

 

Подальші роботи були зосереджені на території старовинного замку і проводилися в два етапи. На першому етапі, здійснювалися роботи по обстеженню решток замчища та прилеглих до нього ділянок. Досліджувана територія була розбита на відповідні сектори, які ретельно обстежувалися, збиралися археологічні матеріали (Рис. 3 – 4).  

На другому етапі, обрано вільне від забудови місце, де зустрічалися археологічні знахідки, закладено розвідувальний шурф (Рис. 5, 1-3). Розкопками визначено, що культурні нашарування на зазначеній ділянці доволі потужні, багатошарові і різнокольорові, що нагадує пиріг та насичені зверху до низу різноманітними археологічними артефактами (Рис. 5, 4, 6).

 

Шурф – своєрідний портал у часі. Чим глибше, тим давніші нашарування. Однак просуватися крізь них не так вже й просто. Кілька днів знадобилося, щоб пробитися крізь товщу сучасного, щільного за структурою, будівельного сміття. Далі м’якше, але прошарки далі ставали менш потужними, а насиченість артефактів поступово зменшувалася. На глибині 2,70 – 2,80 м, знайдено лише декілька фрагментів глиняного посуду, а ще нижче жодного. На глибині 2,90 м темний суглинок змінив світліший жовтого кольору ґрунт, насичений жорствою. На відмітці 3,20 м шурф завершився суцільним скельним масивом. Що цікаво, на скелястій основі вдалося зафіксувати тонкий до 2 см прошарок вугілля, який міг з’явився тут внаслідок пожежі (Рис. 5, 6).     

Під час розкопок шурфа зібрано чимало цікавих артефактів, в числі яких різноманітні типи глиняного посуду XVII – XIX століття (горщики, макітри, миски, глеки, покришки, кухлі, підсвічники), уламки пічних кахлів і декоративної кераміки, глиняні тиглі, фрагмент тулії тютюнової люльки, фрагмент скляної округлої віконниці, фрагменти скляних і фарфорових виробів, збройовий кремінь, точильний камінь, залізну підковку, уламок ножа, ковані цвяхи, кістки тварин, патрони та інше (Рис. 6 – 7).     

Отримані під час розвідувальних робіт дані і зібрані матеріали стануть надійним підґрунтям для подальших археологічних досліджень в історичній частині, відкриють чимало цікавих і невідомих сторінок в історії м. Новограда-Волинського.

18.10.2019 р.

Старший науковий співробітник
відділу досліджень музею
О.О. Тарабукін

 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

div#stuning-header .dfd-stuning-header-bg-container {background-color: #384d77;background-size: initial;background-position: center bottom;background-attachment: initial;background-repeat: no-repeat;}#stuning-header div.page-title-inner {min-height: 180px;}