Поет Криму та Кавказу

В Житомирському обласному краєзнавчому музеї в художній колекції зберігається робота одного з найвідоміших російських живописців Лева Лагоріо “Озеро Севан”.

Перший учень видатного мариніста І. К. Айвазовського, випускник петербурзької Академії художеств, Лев Лагоріо походив з родини неаполітанського віце-консула. У 1852 році, після закінчення Академії, художник, прийнявши російське підданство, відвідує країни Європи: Францію Голландію, Швейцарію, Італію. Лагоріо завжди намагався віднайти власний неповторний образ країни, де він перебував і який не нагадував відомі до того часу картини інших живописців. У художника переважають види затишних куточків природи: садки, скелі, каплиці, крихітні водойми посеред високих гір. У італійських пейзажах проявилася та особлива, неповторна манера Лагоріо, яку він буде сповідувати майже протягом усього свого життя. Для нього не було другорядних, нічого не значущих деталей. У художника все написано точно, до дрібниць.

 
Лев Лагоріо

Вперше на Кавказ живописець був відправлений за казенний рахунок Академією. Краєвиди кавказської природи назавжди полонили художника, і у подальшому Лагоріо  неодноразово  туди повертався.

З 1864 року Лев Феліксович мешкає у Санкт-Петербурзі. Літні місяці проводить в Криму, у Судаку, де в художника була майстерня. Живописець був справжнім поетом півдня, південного моря, неба, поетом Криму і Кавказу, зображенню яких він з особливою любов’ю присвячував своє дозвілля.

Робота “Озеро Севан” з художньої колекції музею датовна 1893 роком. У 1890-і роки художник пише серію картин з краєвидами Кавказу. На той час живописця перестають захоплювати зовні ефектні, сонячні пейзажі. Змінюється і палітра майстра: фарби стають холоднішими, за що тогочасні критики називають їх «вицвілими», але насправді можна побачити, що колорит стає більш природнім, реалістичнішим. Кавказькі види живописця відрізняються глибоким вивченням натури і інтересом до ефектів освітлення. “Озеро Севан” представляє саме цей період творчості майстра.

Зображено мальовничий куточок вже на сьогоднійшній час Вірменії, краєвид з озером Севан, майже по центру якого острівець з церквою та будівлями монастиря Севанаванк. На передньому плані берегової лінії бричка з візником, двома пасажирами, спереду яких троє кавказьких вершників. З обох сторін композиції скелясті береги. Живописець зображує прісноводне озеро вірменського нагір’я, найбільше озеро на Кавказі, одне з найбільших, високогірних, прісноводних озер Землі.  Виникнення назви озера  походить з  вірм. Мови: сівши — «чорний» та ванк — «монастир», за кольором стін монастиря Севанаванк, побудованого на цьому озері з вулканічного туфу. Для художника Лагоріо не було непомічених, другорядних деталей. Він завжди намагався точно, “фотографічно” показати в своїх работах берегові кручі аж до розломів, архітектурні споруди тощо. Робота “Озеро Севан”  має надзвичайно тонкий і гарний колорит. Життєва правдивість і глибина філософської думки поєднується в композиції з високими мальовничими досягненнями в передачі повітряного середовища, простору, світла і надзвичайно тонкими і красивими колористичними рішеннями.

Севанський острів на сьогоднішній час є півостровом. Справа у тому, що у  1940 році було розпочато будівництво каскаду Севанскої ГЕС. З початком Другої світової війни роботи були припинені і завершилися лише в 1949 році. Тоді щорічно рівень води опускався більш ніж на метр і згодом острів перетворився на півострів.

 

Старший науковий співробітник
художнього відділу
Вікторія Винокурова

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

div#stuning-header .dfd-stuning-header-bg-container {background-color: #384d77;background-size: initial;background-position: center bottom;background-attachment: initial;background-repeat: no-repeat;}#stuning-header div.page-title-inner {min-height: 180px;}