Писанковий дивосвіт у фондах ЖКМ

Звичай робити писанки та крашанки виник в Україна дуже давно. Людина здавна наносила на поверхню яйця магічні знаки ще тоді, коли не вміла писати, щоб ці знаки захистили, те що мало народитися в яйці. Можливо того ж птаха-півня, що оспівував новий день. Так з´явилась писанка.

Писанковий орнамент – збірний твір, який міг дійти до високого розвитку лише завдяки своїй консервативності, через його обрядове значення. Це давні архаїчні мотиви.

Найстаріший орнамент на писанках подекуди зберігаються ще й досі. Він переважно геометричний: трикутники, спіралі, кола, сорока-клинці, сорок гілок тощо (П – 27, П – 5 з фондів ЖКМ). Все це – знаки різних ритуалів або священні числа. У християнські часи знаки набрали іншого змісту, і тепер число сорок, наприклад, пояснюється сорокаденним постом або існуванням 40 святих мучеників Севастійських.

Спосіб виготовлення писанок, хоч і простий, проте вимагає неабиякого хисту, бо малювати на опуклій поверхні яйця значно тяжче, ніж на рівній поверхні полотна чи паперу.

Інструментом для виготовлення писанок є «кісточка» – це паличка з бляшаною трубкою на кінці. На сирому яйці кісточкою вимальовують розтопленим воском ті місця, що їх треба лишити незафарбованими: обвідки, крапки та оперізування. Спочатку фарбують яйце в світлій фарбі, наприклад у жовтій. Після цього яйце виймають з фарби і кладуть, щоб висохло. Коли воно висохне, на ньому кісточкою наводять віск на ті місця, що мають лишитися жовтими. Потім фарбують у другій, цього разу темнішій фарбі. І так роблять доти, доки писанка  набере такого вигляду, якого хоче їй надати писанкар.

Коли вже малюнок закінчений, писанки складають у череп´яну миску і кладуть у піч, де повинна бути температура приблизно 35-40˚. Коли віск розтопиться і спливе з яйця, писанка готова.

Найдавніші писанки, що зберігаються у фондах ЖОКМ датуються 1902 роком, тобто їм більше 100 років. Зібрання музею сформувалося на протязі 1902-1929 рр.

Писанка, 1902 рік. Походження невідоме.

Комплектування писанок тісно пов’язане з діяльністю етнографічної секції Товариства дослідників Волині та безпосереднього збирача В.Г. Кравченка, який опрацював спеціальні програми-анкети збору писанок. На протязі 1909-1913 рр. всім волосним управлінням, священникам, вчителям церковно-приходських шкіл були надіслані такі програми. У 1913 році в музеї зберігалося більше 1000 писанок. Писанки, які побутували на теренах нашої сучасної області мали свої, так би мовити, неформальні назви. Так їх називали авторки-писанкарки: рослинного характеру-шолудива ружа (П – 30, П – 14 з фондів ЖКМ), неповна ружа (П – 1 з фондів ЖКМ), жолуді (П – 6 з фондів ЖКМ), хвойка (П – 29 з фондів ЖКМ), вазончик (П – 25, П – 28 з фондів ЖКМ), огірочки (П – 26 з фондів ЖКМ), павичі (П – 188 з фондів ЖКМ); зооморфний орнамент-пташині лапки (П – 12 з фондів ЖКМ), вужик (П – 69 з фондів ЖКМ), баранячі роги (П – 65 з фондів ЖКМ), павучок (П- 1176 з фондів ЖКМ), півонія (П – 4 з фондів ЖКМ), граблі (П – 3 з  фондів ЖКМ), бочечка (П – 7 з фондів ЖКМ), гречка (П – 8 з фондів ЖКМ) кленовий лист (П – 18 з фондів ЖКМ) .

Писанка «неповна рожа», 1909 р. с. Полонне Новоград-Волинського повіту

 

Писанка «вазончик», 1928 р. с. Михайлівка Коростенської округи

 

Є і космічні мотиви це – місяць, зорі (П – 13 з фондів ЖКМ). Писанка «місяць», датування невідоме. с. Щитня Новоград- Волинського повіту

 

Релігійні мотиви – хрести, свічка, Христос воскрес, ін (П-19, П – 23  з фондів ЖКМ).

Взагалі впроваджувати нові орнаменти не годилось, так як не можна змінювати слова молитви. Писанка-святість як ікона, хрестик. Орнамент залежав від того для чого призначалась писанка. Писанку «40 клинців» (П – 24 з фондів ЖКМ) роздрібнювали і змішували з зерном, яке висівали. Писанку з ромбами дарували вагітним жінкам.За останні роки фонди ЖКМ поповнилися сучасними писанками.Великодні обряди та традиція малювати писанки – це дуже гарний звичай і його варто б поширювати на теренах усієї України. Збережемо традиції і здобутки нашого народу.Дай, Боже, ще й на той рік дочекатися світлого празника Воскресіння Христового в щасті і здоров’ї!

Молодший науковий співробітник
відділу етнографії
Бабська О.О.

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

div#stuning-header .dfd-stuning-header-bg-container {background-color: #384d77;background-size: initial;background-position: center bottom;background-attachment: initial;background-repeat: no-repeat;}#stuning-header div.page-title-inner {min-height: 180px;}