Розкопки, археологічна практика, цікаві знахідки

Нещодавно ми повідомляли про початок археологічних досліджень на території поселення пізньотрипільської культури, розташованого на південній околиці Житомира. Після того як погодні умови стабілізувалися, роботи на поселені були відновлені.

Наприкінці травня до Житомирської археологічної експедиції Інституту археології НАН України приєдналися науковці Житомирського обласного краєзнавчого музею і небайдужі житомиряни. Археологічну практику у складі експедиції проходили студенти історичного факультету Житомирського державного університету імені Івана Франка, яку очолював кандидат історичних наук А.В. Шевчук (Рис. 1). Студенти не лише ознайомилися з методами досліджень, але й мали можливість реалізувати свої знання, вміння і навички на практиці, долучаючись до пізнання минулого. Візуальний огляд, збір підйомного матеріалу, закладення розкопу і розбивка сітки квадратів на його площі, стратиграфічні спостереження, зачистка, розбір, фіксація виявлених об’єктів і знахідок та багато іншого, все те чим щоденно займалися студенти, пізнаючи в реаліях романтику польових археологічних досліджень (Рис. 2-4). У цьому їм допомагали, ділилися своїм досвідом та надавали цінні поради науковці Інституту археології А.В. Петраускас, М.М. Ієвлєв і старший науковий співробітник відділу досліджень обласного краєзнавчого музею О.О. Тарабукін. Зйомку з квадрокоптера території поселення і навколишньої території здійснив член спілки кіноматографістів України, очільник факультету “Кіно- телемистецтва” Житомирського коледжу культури і мистецтв імені Івана Огієнка, режисер-оператор В.М. Майборода.             

Під час розкопок на площі поселення було виявлено рештки зруйнованих планувальними роботами об’єктів (Рис. 5-7). На ділянці 7, зокрема, зафіксовано скупчення каміння (Рис. 5-6), серед яких знайдено уламок зернотерки (Рис. 8, 3) та великий фрагмент глиняної миски із загнутими до середини вінцями (Рис. 9, 6), а під камінням розвал нижньої частини горщика з пласким денцем.

 
Археологічна колекція з поселення цього річ значно поповнилася цікавими артефактами пізньотрипільської культури. Це й вироби з кременю, в числі яких  сокирки (Рис. 9, 12-13), відбійник (Рис. 9, 11), уламки пластин оброблені ретушшю (Рис. 9, 8-10), уламки зернотерок виготовлених із граніту (Рис. 9, 1-6) та кварцевого розтиральника (Рис. 9, 7).  

Переважну більшість знахідок представляють фрагменти глиняного посуду, який попередньо можна поділити на кухонний та столовий посуд, а за функціональним призначенням виділити горщики та миски (Рис. 9, 1-16). Примітно, що незначна частина посудин була покрита червонуватим ангобом (Рис. 9, 4, 11). Виділяється посуд виготовлений із добре відмуленої глини яскраво-жовтого або оранжевого кольорів, без домішок у тісті (Рис. 9, 9, 13, 14). Частина посудин прикрашена конічними наліпами по боках, шнуровим орнаментом або крапковими вдавленнями (Рис. 9, 2-3, 10, 15-16).

Цікаво, що на деяких фрагментах стінок спостерігаються поодинокі наскрізні отвори, можливо, сліди ремонту або їх використовували для підвішування посудини (Рис. 9, 13-14).

Глиняні вироби представлені ще й фрагментами антропоморфних статуеток (Рис. 9, 18-21) та уламком пряслиця, прикрашеного на лицевій стороні крапковими вдавленнями (Рис. 9, 17).    

На території поселення крім матеріалів пізньотрипільської культури були знайдені поодинокі артефакти інших періодів. Так, на ділянці 2 знайдено фрагмент вінчика глиняного посуду, який за характером обробки поверхні, домішками та орнаментацією близький до посуду східно-тшинецької культури епохи бронзи. Пам’ятки цієї культури датуються у межах XVII – XII ст. до н.е. (Рис. 9, 1).

Привертає увагу знахідка арбалетоподібної фібули-застібки із підв’язним кінцем пізньоримського часу III – V ст. н.е. (Рис. 9, 23). 

У західній частині поселення, поза межами розкопу, в оголеннях культурного шару, знайдено залізний ніж давньоруського часу ХІ – середини ХІІІ ст. (Рис. 9, 22).

На площі розкопу також знайдено тильну частину годинника – кришку із частково пошкодженим гравійованим підписом, який засвідчує, що його було вручено за стаханівську працю т. Беляєву (Рис. 9, 24), монету номіналом у 10 копійок 1935 року (Рис. 9, 25) та інше.

Користуючись нагодою хотів би подякувати за посильну допомогу, старанність і сумлінну працю житомирянину та волонтеру О. Мінаєву, а також студентам історичного факультету, які брали участь у розкопках, а саме: Анжелі Байдик, Владиславу Бережницькому, Богдану Бовтік, Андрію Васьків, Вікторії Волинець, Дмитру та Ярославу Гунько,Олександру Заліщук, Віталію Зіневичу, Аліні Козачук, Лілії Машталяр, Анастасії Михалюк, Андрію Мороз, Катерині Оксенюк, Марині Панчук, Володимиру Прокудіну, Аліні Сидорчук, Івану Тетерук, Олександру Федорець, Богдану Шевцову, Сергію Шевчуку, Сергію Шкідченку, Дарині Шуба та Ірині Усик.

05.07.2019 р.

Старший науковий співробітник
відділу досліджень музею
О.О. Тарабукін

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

div#stuning-header .dfd-stuning-header-bg-container {background-color: #384d77;background-size: initial;background-position: center bottom;background-attachment: initial;background-repeat: no-repeat;}#stuning-header div.page-title-inner {min-height: 180px;}